Книга-одне з найбільших чудес, створених людиною. Відтоді, як люди навчилися писати, всю свою мудрість вони довірили книжкам. Книги відкривають нам світ, допомагають уявляти минуле, зазирнути в майбутнє. Шлях розвитку книги був довгим і складним.
Сьогодні ми поговоримо про книгу, про її створення. І важко уявити собі, що колись книга не була паперовою. У сиву давнину люди використовували для письма камінь, кістки, дерево, глину, шкіру, шовк.
Наші пращури залишили нам у спадок багато цікавого та цінного.
І все ж найціннішим скарбом є писемні пам'ятки. А тепер давайте подумки перенесемося на багато років назад-у далеке минуле. Уявіть собі першу людину, яка жила, розвивалася, набувала певного досвіду життя.
З часом у неї виникла потреба записувати цей досвід, щоб передавати іншим певні відомості, знання.
Людина почала малювати на камінні та стінах печер. У малюнках люди відображали найважливіші моменти свого життя. Так з’явилося малюнкове письмо, яке вчені називали “Кам’яною книгою”.
Минув час... Люди зрозуміли ,що камінь не зовсім зручний матеріал для письма.
Людина починає пошук іншого матеріалу-більш зручного. І цей матеріал було знайдено.Мешканці Межиріччя (Месопотамія) використовували для цього глину. Вони робили глиняні плитки,на яких спеціальними паличками видавлювали знаки,схожі на трикутні клини.Потім ці глиняні таблиці сушили на сонці або обпалювали в печі і складали в спеціальний ящик.Так з’явився клинопис та глиняні книжки.
До наших часів дійшло чимало таких пам’яток. В окремих країнах навіть збереглися « глиняні» бібліотеки.
Спливає час... Люди розуміють, що глиняні книжки теж незручні, бо важкі та незугарні.Та й на сторінках - цеглинках багато не напишеш. Взагалі такими книжками було важко користуватися. Наприклад,зараз у бібліотеці ви можете отримати 2-3 книжки і в руках донести їх додому,а в ті часи, якщо вчений брав у дорогу 2-3 глиняні книги, йому був потрібен віз. Тож постала потреба в іншому матеріалі- більш зручному й легкому.
У Стародавньому Єгипті таким матеріалом став папірус. На той час люди вже використовували його, але на будівництві. Та якось один спостережливий чоловік побачив, що розірвані та висушені на сонці стебла папірусу добре вбирають фарбу. Це означало, що на папірусі можна писати. Відтоді й почали використовувати папірус для письма. Аркуші з папірусу були дуже тендітні, на згинах ламалися. Тому їх склеювали і скручували в сувій. Така книга називається «книга – сувій».
На зміну папірусу прийшов пергамент. Його назва походить від назви міста Пергама, що в Малій Азії, де в ІІ ст. до н.е. почали виготовляти цей матеріал.
Пергамент -це спеціально оброблена шкіра тварин( телят, ягнят). Окремі сторінки списаного з обох сторін пергаменту складали разом і обрамляли дерев’яними палітурками, обтягнутими гарною тканиною чи шкірою.
Пергаментні книги були дуже дорогі ,бо для однієї книги треба було забити цілу череду тварин.
Пергамент до Київської Русі завозили з грецьких міст.Та згодом навчилися виробляти самі.
Понад 900 років минуло з того часу. Тисячі рукописних книг на пергаменті зберегли бібліотеки Київської Русі. Одна з перших таких книгозбірень відкрилася в 1037 році в Софійському соборі міста Києва, заснована князем Ярославом Мудрим.
У Київській Русі книги переписували в монастирях. Написану книгу переплітали, палітурку оздоблювали коштовностями: золотом, сріблом, коштовним камінням. Тому книги коштували дуже дорого. За одну книгу можна було купити великий міський будинок або 12 гектарів землі. Той хто мав одну книжку, вважався заможною людиною. А до книги ставилися, як до скарбу.
Бібліотека Ярослава Мудрого налічувала 950 томів.
Із 1054 року, на превеликий жаль, сліди бібліотеки губляться.
Ряд дослідників вважає, що книжкові скарби Софіївського собору не загинули і зберігаються десь в київських підземеллях. Оскільки печерних лабіринтів в Києві багато - більше 50, то і версій де захована бібліотека Ярослава Мудрого, теж багато.
Вчені цілком допускають версію, за якою історичні книги досі зберігаються у надрах київських земель. Катакомби стародавніх храмів, глибинні печери та підземелля із цілковитою вірогідністю могли слугувати надійною схованкою колекції.
Остромирове Євангеліє – одна з найвидатніших пам’яток письменства періоду України-Русі. Переписане у 1056–1057 роках.
Висока ціна пергаменту, складність і довго тривалість переписки рукописів – робили середньовічну книгу досить дорогою. Книги були настільки дорогими, що в бібліотеках вони інколи приковувалися ланцюгами, нерідко єдина книга вказувалася її власником в заповіті нарівні з будинком, земельною ділянкою або предметами ремесла.
А ще у Стародавній Русі використовували бересту. Це тонка білосніжна кора берези. Знаки на бересті наносили кістяним стержнем. До наших часів дійшли написані на бересті книги,грамоти. Але найкращий матеріал для письма - це папір.
Папір прийшов до нас із Китаю. У XIII ст. китайці навчилися варити з подрібненого бамбука та ганчір’я паперову масу і виготовляти з неї аркуші паперу.
Із часом китайці досягли високого мистецтва у виготовленні паперу. Впродовж декількох століть вони, за своїм звичаєм ретельно зберігали секрети паперового виробництва. А під час зіткнення з арабами в передгір’ях Тянь - Шаню декілька китайських майстрів попали в полон. Від них араби самі навчилися робити папір і протягом 5 століть дуже вигідно збували його до Європи.
Європейці були останні із цивілізованих народів, які навчилися самі виготовляти папір. Першими це мистецтво перейняли від арабів іспанці. У 1154 році паперове виробництво було налагоджено в Італії, в 1228 – в Німеччині, 1309 – в Англії. У подальші століття у всьому світі папір дуже поширився, поступово завойовуючи все нові і нові сфери застосування.Згодом на зміну рукописним книжкам прийшла друкована книга.
Над винаходом книгодруку працювали одночасно в різних країнах Європи. У 1447 р. німецький винахідник Йоганн Гуттенберг винайшов рухомі металічні літери та друкувальний станок.
Книгодрукування швидко набуло поширення в Західній Європі, де вже в кінці 15 століття друкарні існували майже в усіх великих містах.
У Київській Русі папір з’явився наприкінці 15 століття. Книгодрукування у нас започаткував Іван Федоров.
Першодрукар опанував важку справу і заснував першу в Україні друкарню.
Федоров був один із найосвіченіших людей свого часу. Він багато знав і вмів. Володів декількома мовами, розумівся на військовій техніці. Неоціненними є його внесок у розвиток української культури, вітчизняного книгодрукування та видавничої справи. Нам невідомі ні рік, ні місце його народження. Невідомо також, де він вивчав інженерні науки і друкарське мистецтво. Не розгадані причини, що спонукали його, заснувавши в Москві друкарню й видавши там «Апостола», переїхати в Литву, а потім в Україну. Але відомо, що до Львова він прибув у зрілому віці досвідченим друкарем.
Відомо, що в організації друкарської справи йому допомогли не багаті, а городяни, люди середнього достатку. Тут, у Львівський друкарні, 15 лютого 1574 року І.Федоров закінчив друкувати «Апостол» тиражем близько 1000 примірників. Цього ж року вийшов і його «Буквар» - перший вітчизняний підручник.
Із Львова першодрукар переїхав до Волині, до Острова, де видав «Новий завіт» і повторно «Буквар». Тут вийшла «Біблія», найбільша за обсягом і найдосконаліша за поліграфічним рівнем його робота, та перше в нашій країні окреме видання поетичного твору «Хронологія».
В Україні Іван Федоров уперше застосовує оригінальний, невідомий ще в Європі спосіб друкування двома фарбами. І.Федоров обезсмертив своє ім’я не тільки тим, що запровадив книгодрукування на Русі. Своєю діяльністю І.Федоров підвів підсумок тогочасного розвитку різних ремесел – монетної справи, ливарництва, різьби по дереву, друкування на тканинах. Він дав поштовх новому напрямку застосування цих ремесел.
Отже , ви побачили,який складний шлях пройшла книга,перш ніж стати такою гарною,з красивими ілюстраціями.Тому будьмо обережними з книгою,шануймо її, бо вона-джерело знань.Уже із ХVІ ст. друковані книги з’являються і в Україні. Друкарство було започатковане при монастирях, церквах і в маєтках заможних людей. З появою паперу і механічних пристроїв для друкування і тиражування книги стали дешевшими і доступнішими для більшої кількості людей, ніж це було раніше. Тисячі книг минулого зберігаються сьогодні в бібліотеках, в архівах, музеях.
Але час не стоїть на місці. І сьогодні знайшли заміну навіть паперу – найзручнішому матеріалу для виготовлення книг. Бо яким би зручним він не був, а кількість інформації, яку потрібно записувати і зберігати, невпинно зростає, навіть найбільші у світі бібліотеки мають обмежену площу для зберігання книжок. І що ж у такому випадку робити? Вихід знайшли завдяки новітнім технологіям – це книги на електронних носіях.
Зараз у великих бібліотеках широко використовується така форма зберігання книг, як мікрофільм. З розповсюдженням ПК започатковано нову еру розвитку друкарської справи, способів зберігання та тиражування книг. З 90-х років ХХ ст. розпочався процес формування електронних бібліотек у різних країнах світу.
В Україні діє власна програма формування електронних бібліотек. Метою створення електронних бібліотек в Україні проголошується сприяння збереженню та ефективному використанню національної культурно-історичноїта наукової спадщини.
Електронні бібліотеки – це розподілені (за темами) інформаційні системи, які дозволяють надійно зберігати та ефективно використовувати різнорідні колекції електронних документів (текст, графіка,аудіо, відео та ін.), доступні в зручному для читача вигляді. Електронні бібліотеки передбачають колективний доступ до інформаційних ресурсів шляхом створення локальної мережі окремих бібліотек із перспективою об’єднання їх у єдину, глобальну мережу інформаційних ресурсів.
Тема еволюції книги нескіченна.Про книги ,історію їхнього створення можна розповідати безліч часу.Сьогодні ми торкнулися лише кількох сторінок історії. Але,перегорнувши ці сторінки . Ми можемо зробити висновок. Давайте зробимо його разом. (Відповіді учнів)
Вікторина про історію виникнення книги.
На кожне запитання надається відповідь. Виберіть правильну.
- Який матеріал використовували на Русі для написання книг
(Крім пергаменту)?
а) Береста; б) папірус; в)каміння.
- Найбільша бібліотека стародавнього світу
а) Вавілонська; б) Олександрійська; в) Єгипетська.
- З якого століття стали виготовляти папір?
а) 10 ст.; б) 1З ст.; в) 18 ст.
- З чиїм ім'ям вперше пов'язане книгодрукування в Україні?
- а) Г. Сковорода; б) І. Федоров; в) П. Могила.
- У якому році було зроблено перший друкарський станок?
а) 1447; б) 1647; в) 1847.
- Хто з князів Київської Русі перший створив бібліотеку?
а) Володимир; б) Ярослав Мудрий; в) Святослав.
- Картотека пергаментних книг, створених у Київській Русі, збереглася . Однією з них є: а) Псалтир; б) Біблія; в) Остромирове Євангеліє.
- В якому році була надрукована повна Слов'янська Біблія?
а) 1581; б) 1781; в) 1881.
Продовжіть приказки та прислів'я про книги.
- Хто багато читає, той більше... (знає)
- Золото добувають із землі, а знання... (із книжок)
- Розум без книги, що птах...(без крил)
- Книга - світ, книга серцю...(привіт)
- У домі без книги, як без вікон...(темно)
- Нема розумного сусіда, з книгою...(поговори)
- Книга добру навчить, від дурного...(відверне)
- День без книги - що обід...(без хліба)
- У Землі супутник - Місяць, у людини...(книга)
10.Книги для розуму, що теплий дощик для...(посіву).
А зараз міні-пауза для цікавих повідомлень:
- Найбільша у світі книга знаходиться в Державній бібліотеці Німеччини - "Книга рекордів Гіннеса" - це гігантський атлас вагою 120 кг, виданий у 1661 році і має розмір 170*110см.
- Абсолютний рекорд з мікровидань (сама маленька книга) належить також німецьким майстрам. Вони створили книжку форматом трохи більшу ніж 2мм.
- Перлиною слов'янської поліграфії вважається книга "Байки" Крилова, надрукована 130 років тому. Ця книга також належить до мікровидань.
Літературна вікторина
- Назвіть твори письменників, що складаються з імені головного героя. («Катерина» Т.Г.Шевченка; «Дюймовочка» Андерсена; «Маруся Чурай» Ліни Костенко та інші).
- Рідна мова Карлсона (шведська)
- З якого твору до нас прийшов П'ятниця? («Робінзон Крузо» Д. Дефо)
- У назвах яких книжок є прізвиська тварин? (Троєпольський «Білий Бім Чорне Вухо», Тургенев «Му-му», Перро «Кіт у чоботях», Франко «Мурко і Бурко», Трублаїні «Волохан» та інші)
- Що означає слово «Мауглі»? (Жабенятко)
- Ким за професією був Папа Карло? (шарманщик)
- До якого міста йшли музиканти з відомої казки братів Грімм? (Бремен)
- Скільки подвигів здійснив Геракл? (12)
- Хто автор твору «Діти підземелля»? (В. Короленко)
- Назвіть письменницю з чоловічим ім'ям? (Марко Вовчок).
Використані джерела:
- Давидова Л. Винахід книгодрукування – одна із «зоряних годин» людства// Шкільна бібліотека. – 2009. - №1. – с.76 – 80.
- Нестерук Т. Звідки прийшла до нас книга// Шкільна бібліотека. – 2008. - №4. – с.128 – 129.
- Плавчан В. Книги – дивовижний сад, де кожен шукає плоди на свій смак// Шкільна бібліотека. – 2009. - №2. – с.49 – 53.
- Сергієнко Ю. Книги – це мудрість століть// Позакласний час. – 2012. - №5-6. – с.45 – 49.
- Шепелюк Т. Звідки прийшла до нас книга// Шкільна бібліотека. – 2005. - №12. – с.55 – 58.
- https://gimnazialib.at.ua/load/bibliotechnij_urok/podorozh_v_istoriju_knigi_vid_ pergamentu_do_elektronnoji_knigi/1-1-0-7